Menu

РУКИ ЇМ ТРЕБА БУЛО ТРИМАТИ ТАК, ЩОБ ВИДНО БУЛА ЗБРОЯ В КОБУРІ, А ВСЕ ІНШЕ ЗРОБИТЬ МАЙСНЕР

13th, 2016 - Блоги
РУКИ ЇМ ТРЕБА БУЛО ТРИМАТИ ТАК, ЩОБ ВИДНО БУЛА ЗБРОЯ В КОБУРІ, А ВСЕ ІНШЕ ЗРОБИТЬ МАЙСНЕР
Шановні колеги!

Одразу після утворення Міністром Л.Гриневич Комісії щодо ситуації в НАУ, я звернувся до Міністра освіти і науки України з листом, в якому виклав обставини призначення мене в.о. ректора НАУ. На жодному засіданні Комісії текст листа не був оприлюднений. Вважаю, що це важливо. Тому викладаю його повний текст з метою ознайомлення колективу університету та всіх зацікавлених.

 

Вельмишановна Ліліє Михайлівно!

Висловлюю Вам свою повагу та найщиріші вітання з приводу призначення на посаду Міністра освіти і науки. На Вас ліг величезний тягар відповідальності за очевидний кризовий стан вітчизняної освіти, залишений попередником.
З Вашим призначенням у освітян з’явилася надія на вирішення проблем галузі. Їх багато, але зупинюся на одній: спробі підпорядкувати один з найбільших навчальних закладів держави – Національний авіаційний університет – комерційним інтересам групи людей, які мають віддалене уявлення про систему освіти в цілому та підготовку професійних кадрів для авіаційної галузі зокрема.

Зважаючи на те, що Вам доведеться прийняти управлінське рішення по ситуації університеті через значний резонанс, а також на те, що до Вас будуть звертатися теперішні «менеджери» НАУ та викладати своє бачення подій, яке до об’єктивної реальності буде мати віддалене відношення. З болем та сумом інформую Вас про події, які відбувалися зовсім недавно і до яких я мав безпосередній стосунок.

То ж все по порядку. Пропозиція обійняти посаду в.о. ректора Національного авіаційного університету надійшла мені від Бадрудінова Олександра Кахрудіновича на початку серпня 2015 року. З О.Бадрудіновим ми знайомі з 2010 року по спільній роботі на аеродромі Бородянка, де я працював у нього віце-президентом. Пропозиція здалася дивною через те, що цим питанням займається саме Бадрудінов, тому спочатку не давав згоди. Після декількох зустрічей, основним лейтмотивом яких було те, що Харченко В.П. (на той час був в.о. ректора НАУ) не може побороти страшну корупцію, яка є в НАУ, і тільки я зможу втілити їх благородне прагнення зробити заклад вільним від корупції. Звичайно, після такої наполегливості дав свою згоду з умовою, що з корупцією буду боротися і тоді, коли побачу її в команді, з якою я зайду. Бадрудінов висловив і свою умову –моїм першим наказом повинен бути наказ про звільнення всього проректорського складу НАУ. Умова здалася дивною, і на моє запитання щодо доцільності такого наказу перед початком навчального року, була відповідь, що юристи ретельно попрацювали, виявили зловживання в НАУ і такий наказ є невразливим з правового боку.

Наступними кроками були: знайомство з Майснером А.В., який виступав одним з основних ідеологів заміни менеджменту НАУ та представлення мене Квіту С.М., який за 10-15 хв. прийняв рішення про моє призначення.
Окремо поінформую про усунення від посади Харченка В.П. Воно схоже на детективну історію. Необхідно було, щоб він сам написав заяву про звільнення. То ж була придумана така історія, що Луцьким М.Г. начебто готується замах на його життя. В залі прийому гостей, що у підвалі міністерства, біля їдальні зібралися Майснер, охорона з 3-х осіб, що була мені надана на вимогу Бадрудінова (щоб захистити від замаху на моє життя) та я. Майснер попросив охорону зіграти роль співробітників СБУ – командира полковником СБУ (на роль генерала охоронці згоди не дали) та ще двох співробітників. Руки їм треба було тримати так, щоб видно була зброя в кобурі, а все інше зробить Майснер. Мене попросили вийти на час психологічного тиску на Харченка В.П. Дійсно, після 15-хвилинної розмови, від Харченка В.П. була отримана заява про неможливість виконувати обов’язки в.о. ректора за станом здоров’я.

20 серпня 2015 року відбулося покладення обов’язків ректора на мене, Хращевського Рімвідаса Вілімовича (на той час я працював у відокремленому структурному підрозділі НАУ Кіровоградській льотній академії завідуючим кафедрою аеронавігації). У вересні 2015 року вийшов ще один наказ про призначення мене на посаду в.о. ректора.

Того ж 20 серпня 2015 року мною було скликано ректорат, якому я оголосив два накази. Один про звільнення першого проректора Луцького М.Г., інший про звільнення проректорського складу за порушення порядку призначення на відповідні посади (згадані накази мною були прочитані вперше).

Звичайно, дані накази, не могли пройти без уваги від колективу НАУ. Колектив виявив організований спротив цим наказам. Зборами трудового колективу та Вченою радою університетубуло оголошено недовіру мені та міністру С.Квіту. Вже тоді в мене з’явилися певні сумніви щодо корупційної складової у менеджменті НАУ, який я звільнив. Не може весь колектив підтримувати корупціонерів. Майснер А.В., як головний ідеолог захоплення, залишався в стороні і не хотів, щоб його призначали на посаду в.о. першого проректора, а чому – я зрозумів згодом. Він волів спостерігати за подіями з боку.

Переглядаючи всі документи, які тепер були у моєму розпорядженні, ніяких схем розкрадання майна виявлено не було. Я тоді повною мірою зрозумів, куди мене втягнули. З кожним кроком моя впевненість у своїй помилці тільки зростала. Наведу деякі приклади: при формуванні результатів аудиту (в кабінеті МОН на другому поверсі лівого крила) Майснер особисто диктував як трактувати результати зі словами «ти пиши, що я надиктую, Квіт все підпише»; лобіювання інтересів Бадрудінова на використання ґрунтового аеродрому Бородянка (його власність), як основної бази для польотів курсантів НАУ; вибудовування корупційної схеми на придбання сумнівних літаків для підготовки пілотів НАУ, які і на даний час не мають сертифікату типу для польотів за правилами польотів, за приладами, що унеможливлює підготовку комерційних пілотів; вибудовування корупційних схем продажу інтелектуальної власності НАУ за 1% на користь Бадрудінова, проректора Авдєєва тощо. Перелік можна продовжувати, але ясно одне: ця команда прийшла зробити університет своїм, кишеньковим і я в ній відіграю не останню роль. Звичайно, з цим я, як активний учасник Майдану, не міг змиритися.

Рішення про відміну наказів від 20 серпня 2015 року було прийнято остаточно. Попросив пробачення у звільнених мною працівників і, заручившись їх згодою на повернення в університет, телефоном попросив Луцького, Полухіна, Козачка, Зарубінську, Борсука з’явитися у кабінет і у присутності працівника відділу кадрів оголосив свій наказ в четвер, 5 листопада 2015 року, одразу після проведення робочої наради з директорами інститутів.

Близько 16.00-16.30 я повідомив про своє рішення, вже на той час Голову наглядової ради Бадрудінова О.К., на що він мені відповів: «ти що п’яний? надарма ти це зробив». Сказав, що він «розрулить» ситуацію, а мені як пілоту, неба над Україною більше немає. На цьому ми розійшлись.
Одночасно з поновленням проректорського складу звільнив в.о. проректорів. Видав наказ про своє відрядження до КЛА НАУ у м. Кіровоград та залишив за себе згідно Статуту університету Луцького М.Г.
На наступний день прийшов у Міністерство освіти і науки та подав заяву на звільнення з 9.11.2015 року. У помічника міністра та у заступника міністра був шок. Вони пішли до кабінету Міністра, де почався скандал, який було чути у приймальній. Тут же зустрів і Бадрудінова О.К., який ще раз повторив мені: тебе, що купили? Що з тобою зробили? Я йому відповів, що у житті є й інші цінності, окрім грошей. Так і розсталися.
Звичайно, ніхто у міністерстві мене вже не прийняв і я поїхав у відрядження. По дорозі в м. Кіровоград мені по телефону повідомили, що мене заднім числом, а саме 4-м листопада 2015 року звільнили з посади.

Зважаючи на такий правовий нігілізм після повернення до Києва я відкликав свою заяву про звільнення і зліг до лікарні у зв’язку з гіпертонічним кризом.

Усвідомлюючи те, що звільнили мене незаконно і безпідставно, кадрові підрозділи МОНУ видали ще один наказ про моє звільнення за якесь грубе порушення, але знову помилилися, так як в той час я перебував на лікарняному. З самим наказом я ознайомився аж у березні 2016 року, в Солом’янському суді, куди я подав позов проти МОН.

Прошу вибачення за емоційний виклад. Але допоможіть виправити ситуацію, що склалася навколо славетного навчального закладу, допоможіть розв’язати тугі правові вузли та забезпечити проведення виборів ректора на ЗАКОННИХ підставах.

Прошу Вас про особисту зустріч, щоб повідомити більше інформації та готовий дати пояснення всіх відомих мені фактів!

З повагою,
Доктор технічник наук, професор
Хращевський Р.В.

www.facebook.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *